Стягувач за вимогами, щодо яких здійснюється виконавче провадження про повернення чужого майна, не наділений статусом кредитора в рамках справи про банкрутство.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 у справі № 922/4069/23 ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.03.2025 про відмову у задоволенні скарги на дії приватного виконавця скасовано та ухвалено нове рішення, яким скаргу ТОВ «Інженерно-технологічний центр «Технополіс» на дії приватного виконавця задоволено частково; визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця у виконавчому провадженні про зупинення вчинення виконавчих дій; в задоволенні решти вимог скарги ТОВ «Інженерно-технологічний центр «Технополіс» на дії приватного виконавця відмовлено.
Апеляційний господарський суд керувався тим, що заявлена в рамках справи вимога про повернення верстата, який належить на праві власності самому стягувачу, за своєю правовою природою не є грошовою вимогою, а є вимогою про повернення майна.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 03.11.2025 підтримав правову позицію суду апеляційної інстанції, зазначивши, що з урахуванням того, що відповідач (боржник) у виконавчому провадженні зобов’язаний вчинити дії з повернення чужого майна, а не виконати грошове зобов’язання, то місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що на вказані вимоги розповсюджується дія мораторію в порядку статті 41 КУзПБ. Вищезазначене свідчить про обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про те, що у виконавця судового рішення були відсутні підстави для зупинення виконавчого провадження з підстав передбачених положеннями п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідач (боржник) у виконавчому провадженні зобов’язаний вчинити дії з повернення чужого майна, а не виконати грошове зобов’язання.
_03_03.png)
