Судова практика Верховного Суду

Суть спору. Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.09.2023 у справі № 922/1626/23 відмовлено у задоволенні позову про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки. Господарський суд зазначив про відсутність правових підстав для припинення договору оренди землі відповідно до статті 416 ЦК України, адже в оспорюваному договорі відсутні умови, які би характеризували його як суперфіцій. Крім того, умови договору оренди не встановлюють право орендодавця в односторонньому порядку ініціювати розірвання договору оренди земельної ділянки саме з підстав незабудови земельної ділянки протягом трьох років з моменту державної реєстрації договору.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 рішення місцевого господарського суду залишено без змін, з урахуванням таких мотивів, які були підтримані Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
- у процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (damihi factum, dabo tibijus). Відтак апеляційний суд вдався до аналізу законодавства, яким передбачено випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї зі сторін;

- вказавши на наявність порушення відповідачем договірних зобов’язань, про які стверджував прокурор, суд також врахував загальновідомі обставини, як те, що спір виник під час широкомасштабної воєнної агресії на територію України, а Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України включено Харківську міську територіальну громаду до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Разом з тим відповідач сплачував орендну плату включно до 01.08.2022, тобто навіть під час бойових дій на території м. Харкова; водночас розірвання договору оренди землі не буде сприяти цілям досягнення "справедливого балансу" між інтересами сторін, оскільки збереження орендних правовідносин на час широкомасштабної воєнної агресії, на переконання суду, буде свідчити про більш раціональне використання земельної ділянки, зокрема як джерела доходу місцевого бюджету. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.05.2023 у справі № 922/1317/22;

- за таких обставин апеляційний суд, враховуючи критерій "пропорційності", який відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає необхідність дотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, дійшов висновку про недоведеність прокурором істотності допущеного порушення умов договору оренди як підстави його розірвання згідно із частиною другою статті 651 ЦК України.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 17 квітня 2024 року у справі № 922/1626/23 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/119331575.