З огляду на зміст частини шостої статті 12 ГПК України позовне провадження та провадження у справі про банкрутство є різним за своєю суттю судовим розглядом. Хоча зазначеною нормою ГПК України і передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, однак провадження у справі про банкрутство є самостійним, здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства, та таким, що не передбачає автоматичного передання доказів позовного провадження без виконання відповідних процесуальних дій.
Східний апеляційний господарський суд постановою від 25.11.2024 у справі 922/3921/21 (922/1371/22), серед іншого, скасував ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.09.2024, якою було задоволено заяву Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради з грошовими вимогами до боржника та залишив вказану заяву без розгляду. Суд апеляційної інстанції зазначив, що в оскаржуваній ухвалі не досліджено питання щодо наявності у прокуратури підстав для представництва інтересів територіальної громади в особі Харківської міської ради у справі про банкрутство, доказів повідомлення прокуратурою Харківської міської ради про намір звернутись з заявою з грошовими вимогами. Під час апеляційного провадження установлено відсутність будь-якого обґрунтування наявності підстав для представництва прокуратурою інтересів територіальної громади в особі Харківської міської ради у справі про банкрутство, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява прокурора з грошовими вимогами до боржника підлягає залишенню без розгляду. Суд звернув увагу на те, що в цьому випадку прокурор не позбавлений права повторно звернутись до місцевого господарського суду з заявою з грошовими вимогами Харківської міської ради до боржника, надавши необхідне підтвердження підстав для представництва. Також таким правом наділена Харківська міська рада.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 18.02.2025 залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції від 25.11.2024, зазначивши, що з огляду на положення статей 12, 74, 76, 77 ГПК України, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що навіть якщо прокурором і було обґрунтовано підстави представництва інтересів територіальної громади в позовному провадженні (хоча таких доказів до заяви з грошовими вимогами у справі про банкрутство первісно надано не було) - це не звільняє його від обов`язку обґрунтувати таке представництво у справі про банкрутство. Отже, відповідні докази прокурор повинен був додати і до заяви з грошовими вимогами до боржника.
_03_03.png)
