Режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта не є та не може бути правовстановлюючим документом, яким надається право користування водними об`єктами чи землями водного фонду, а саме водосховище відповідно до ст. 51 ВК України взагалі не може бути об`єктом оренди, оскільки у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб можуть надаватися водосховища, крім водосховищ комплексного призначення.
Східний апеляційний господарський суд постановою від 17.01.2024 у справі 922/1168/23 залишив без змін рішення Господарського суду Харківської області від 31.08.2023, яким задоволено позов заступника Чугуївської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Малинівської селищної ради та Чкаловської селищної ради до ТОВ "Фіш-Торг" про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом звільнення об`єкта водного фонду.
Судові рішення мотивовано тим, що у відповідача відсутні правовстановлюючі документи, які б надавали останньому право користування землями водного фонду та визначали правові підстави користування водним об`єктом. При цьому суди також зазначили, що Старогниличанське водосховище є водосховищем комплексного призначення (призначене для потреб зрошення та риборозведення), яке відповідно до положень ст. 51 Водного кодексу України взагалі не може бути об`єктом оренди.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду постановою від 10.04.2025 підтримав правову позицію судів попередніх інстанцій, згідно з якою здійснення відповідачем саме діяльності з риборозведення (аквакультури) (рибогосподарської діяльності зі штучного розведення, утримання та вирощування водних біоресурсів, зокрема прісноводних риб, а також їх вилову), а не промислового рибальства без отримання в установленому Земельним кодексом України або Законом України "Про аквакультуру" порядку в користування на умовах оренди рибогосподарських водних об`єктів (їх частин які визначаються координатами відведеної акваторії) є незаконною.
При цьому, позивачами, як розпорядниками спірної земельної ділянки водного фонду, рішень про передачу відповідачу у користування земельної ділянки водного фонду, на якій розташований водний об`єкт, не приймалося, договорів з приводу передачі у користування вищевказаного водного об`єкта в комплексі із земельною ділянкою не укладалося, згоди або погодження щодо користування земельною ділянкою не надавалося. Крім того, відповідачем не надано документів, які отримані ним в установленому порядку та підтверджують виникнення в нього права на здійснення промислового рибальства на спірному водному об`єкті. Натомість, за встановленими судами на підставі оцінених ними доказів обставинами справи відповідач за зовнішніми ознаками здійснює саме діяльність в сфері аквакультури.