Судова практика Верховного Суду

Самостійна оцінка приватним виконавцем того, яка частина заборгованості включається до врегулювання, по суті є виходом за межі його повноважень та втручанням у сферу компетенції інших органів. Така поведінка суперечить не лише положенням Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а й загальним принципам виконавчого провадження, які передбачають обовʼязковість дотримання чітко визначеного порядку та меж повноважень.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 у справі № 917/704/23 скасовано ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.04.2025 про відмову у задоволенні скарги Товариства на дії приватного виконавця та ухвалено нове рішення про задоволення скарги.

Суд апеляційної інстанції, встановивши обставини щодо включення Товариства до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, та встановивши наявність підстав для зупинення вчинення виконавчих дій відповідно до п. 15 частини 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», дійшов висновку про обґрунтованість скарги Товариства на бездіяльність приватного виконавця та задоволення її в повному обсязі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 24.07.2025 погодився з висновком апеляційного господарського суду про те, що приватний виконавець, який не є учасником процедури врегулювання заборгованості між сторонами та не уповноважений визначати її результати і хід проведення, встановивши що Товариство включено до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, на підставі відповідної постанови НКРЕКП, та те що заборгованість за наказом Господарського суду Полтавської області від 21.05.2024 у справі № 917/704/23, щодо якої боржником вживаються заходи із врегулювання відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», мав обов`язок зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні стосовно виконання цього наказу на підставі п. 15 частини першої ст. 34 вказаного Закону (за винятком витрат на оплату судового збору), а також відповідно до частини четвертої ст. 35 цього Закону - зняти арешт з майна та грошових коштів боржника.

З повним текстом постанови Верховного Суду від 24 липня 2025 року у справі № 917/704/23 можна ознайомитися за посиланням - https://reyestr.court.gov.ua/Review/129056111.