З дня ухвалення судом постанови про визнання комунального підприємства банкрутом припиняються повноваження органів управління Боржника та власника його майна - територіальної громади в особі міської ради (далі - Рада), щодо розпорядження майном Боржника; спірне майно, закріплене за Боржником на праві господарського відання, підлягає включенню до ліквідаційної маси Боржника та реалізації в межах справи про банкрутство з метою задоволення вимог кредиторів.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 у справі № 917/1597/19 (917/682/22) резолютивну частину рішення Господарського суду Полтавської області від 23.10.2024 про відмову в задоволенні позовних вимог прокурора про зобов`язання ТОВ "Техдор" і ТОВ "Технобуд-дор" повернути Раді майно залишено без змін, викладено мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
Постанову мотивовано тим, що позовні вимоги прокурора про повернення майна Раді не можуть бути задоволені, оскільки вона не є стороною спірних договорів оренди, визнаних недійсними, та у зв`язку з дією положень частини 1 статті 59 КУзПБ, необхідністю реалізації такого майна в межах справи про банкрутство Боржника з метою задоволення вимог кредиторів, а не через обрання прокурором неефективного способу захисту.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 22.01.2026 підтримав висновок суду апеляційної інстанції, зазначивши, що саме по собі віднесення Радою певного майна до комунальної інфраструктури шляхом прийняття рішення після визнання банкрутом комунального підприємства, за яким таке майно було закріплено на праві господарського відання, без фактичної відповідності його ознакам інфраструктурних об`єктів, використання саме з метою забезпечення життєдіяльності територіальної громади тощо, може свідчити про створення штучних підстав для уникнення виконання вимог частини 1 статті 62 КУзПБ та виведення майна з ліквідаційної маси з метою ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами банкрута за рахунок його реалізації.
_03_03.png)
